Найкращий найгірший президент Америки. Рецензія на мультсеріал “Президент Кертіс” / President Curtis від авторів “Ріка та Морті”

У всесвіті “Ріка та Морті” / Rick and Morty, де можливо буквально все – від паралельних вимірів до людей-стільців, – спін-оффи чомусь завжди були слабким місцем. Ні короткометражні “Віндикатори 2” / Vindicators 2, ні доволі спірний аніме-серіал так і не змогли закріпитися у свідомості глядачів. І ось Ден Гармон та Джеймс Сіциліано вирішили піти іншим шляхом. Замість того щоб занурюватися ще глибше в божевілля мультивсесвіту, вони опустили камеру на Землю і зосередилися на людині, яка постійно розгрібає ті проблеми, якими Рік Санчез просто не хоче займатися. Так на світ з’явився “Президент Кертіс” / President Curtis.

Звучало це як мінімум дивно. Навіщо робити повноцінне шоу про другорядного персонажа-політика? Але на практиці ми отримали продуманий, приземлений та ідейний мультсеріал, який примудряється і зберегти фірмовий абсурд франшизи, і знайти власний голос.

Представники Adult Swim надали редакції “Межі” завчасний доступ до перегляду повного сезону серіалу “Президент Кертіс” / President Curtis. Прем’єра шоу відбулася 26 липня 2026 року, нові епізоди будуть виходити щотижня.

Президент США Андре Кертіс, чий низький і неймовірно харизматичний голос належить незрівнянному Кіту Девіду, продовжує свою боротьбу за безпеку Америки. Тільки цього разу його головні вороги – це не божевільний геній-алкоголік і його дивакуватий онук, а кріптиди, монстри з порожнистої Землі, повсталий з мертвих привид Авраама Лінкольна та інші паранормальні сутності. Кертіс – це політик, який уявляє себе Бетменом. Тому скоріше візьме справу у свої руки, навіть якщо це призведе до хаосу, ніж сидітиме на нудній пресконференції.

Саме цей фокус на урядових таємницях, теоріях змови та бюрократії у світі, де існує магія та інопланетяни, робить “Президента Кертіс” / President Curtis справжнім ідейним спадкоємцем відмінного мультсеріалу “Корпорація змов” / Inside Job. Пам’ятаєте те чудове шоу, яке Netflix так несправедливо закрив? Ден Гармон, здається, вирішив частково заповнити цю порожнечу.

Сюжети в новому мультсеріалі часто обертаються навколо того, як Овальний кабінет намагається приховати від громадськості черговий містичний інцидент або як різні гілки влади починають мірятися своїми повноваженнями у боротьбі з потойбічним. Гумор на цьому фундаментально сценарному рівні працює бездоганно. Сатира на політичну систему США виходить гострою, влучною і напрочуд актуальною. Хоча від поєднання Обами та Трампа в одному персонажі все ж відмовилися на користь більш багатогранного образу.

Але не варто лякатися, що шоу перетворилося на нудний політичний трилер. Це все ще частина всесвіту “Ріка та Морті” / Rick and Morty, тому креативні та абсолютно абсурдні ситуації генеруються з шаленою швидкістю. Політичні альянси з героями фільмів жахів? Будь ласка. Спроби підняти свої політичні рейтинги, влаштувавши королівську битву в стилі Fortnite прямо у Вашингтоні (що Кертіс виправдовує як сучасний аналог “бесід біля каміна” Рузвельта)? Легко! Ну і, звісно, фірмові жарти про лайно, сперму та інші тілесні рідини нікуди не зникли. Хоча, треба визнати, тут вони здаються дещо більш збалансованими та не переходять у тотальний нігілізм.

І саме в цьому полягає головна відмінність “Президента Кертіса” від першоджерела. Рік Санчез вважає себе богом, і його головна проблема – це тотальна екзистенційна порожнеча. Президент Кертіс – це просто людина. Людина, яка обіймає найвищу посаду у світі, має доступ до неймовірних гаджетів, але при цьому страждає від цілком земних проблем. Розлучення з дружиною-губернатором, падіння рейтингів, невпевненість у собі через костюм, який йому не пасує, – усе це робить Кертіса набагато приземленішим і більш емпатичним персонажем. За гучним голосом і пафосними промовами ховається вразливість, яку Кіт Девід передає просто блискуче.

Однак, якщо з головним героєм усе чудово, то його команда викликає певні питання. Для шоу придумали двох нових постійних персонажів: секретного агента О’Дойла (Джим Раш) – суворого хлопця, який виявився наполовину лепреконом і постійно розповідає байки про свою монструозну матір, та кібернетично вдосконалену керівницю апарату Білого дому Бенкс (Стефані Беатріз). І хоча актори озвучки викладаються на всі сто, самі персонажі здаються дещо пласкими. Вони часто функціонують лише як набір гімміків: О’Дойл відповідає за магію і чесність, бо лепрекони, виявляється, не можуть брехати, а Бенкс – за технології, раціональність і трохи бунтарства на тлі рішень президента. Їм відверто не вистачає тієї глибини, яку з часом отримала сім’я Смітів в оригінальному шоу.

Ще один нюанс, який відзначають багато критиків – це певна монотонність. Формат “монстр тижня” працює добре, але до середини сезону ви починаєте вловлювати формулу. Звісно, шоу намагається вибудувати наскрізний сюжет, і останні епізоди дійсно збирають усе до купи, але часом серіалу не вистачає того абсолютного жанрового божевілля та експериментів із форматом, коли ти не знаєш, чим закінчиться наступна сцена. “Президент Кертіс” / President Curtis грає безпечніше.

І все ж авторам вдалося відшукати правильний настрій: це не калька на “Ріка та Морті”, а скоріше шоу-побратим. Воно замінює космічний нігілізм на політичну сатиру, а наукову фантастику – на урядові змови та містику. Втім, все ж з багатьма елементами наукової фантастики. Якщо ви сумуєте за “Корпорацією змов” або просто хочете побачити, як президент США особисто б’є пики кріптидам, зберігаючи при цьому серйозний вираз обличчя, “Президент Кертіс” – це саме те, що вам потрібно. Залишається лише сподіватися, що в другому сезоні автори приділять більше уваги команді Кертіса і дозволять собі більше жанрового хуліганства.