Простій оплачено за окладом: чи враховувати при розрахунку відпускних?

Простій оплачено за окладом: чи враховувати при розрахунку відпускних?

Автор: Будз Володимир, експерт з оплати праці та трудових відносин

У державному органі було запроваджено простій з 01.06.2026 по 30.09.2026. Оплата простою державних службовців здійснювалась виходячи з розміру посадового окладу. З 02.11.2026 держслужбовець йде в щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів. Чи враховувати оплату простою при розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних?

Оплата простою. Загальні правила оплати періоду простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 окладу (тарифної ставки). Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Особливо якщо це передбачено колективним договором. Підтверджують зазначене і фахівці Держпраці.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду зарплати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.



Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту

    Передплачуйте та читайте повністю:

  • новини, ексклюзивні статті, довідники
  • завантажуйте бланки
  • усе це без реклами

99

грн/
місяць

Передплатники Factor PRO отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою у більшому розмірі. Наприклад, у розмірі окладу чи середньої зарплати.

Вплив на відпускну середню. Для розрахунку відпускних є дуже важливим, як саме оплачено простій. Адже відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100, з розрахункового періоду виключається час, коли працівник згідно із законодавством не працював і заробіток за ним:

— не зберігався:

— зберігався частково.

Тож якщо час простою оплачений виходячи з 2/3 окладу працівника, то йдеться про часткове збереження зарплати. Цей час та його оплату виключаємо із розрахункового періоду. При цьому виключати слід увесь період простою разом із вихідними днями, які припадають на нього (див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09). Якщо ж період простою оплачений за середньою, то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.

А що як період простою був оплачений у розмірі окладу? У листі від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 фахівці Мінекономіки зазначають, що якщо час простою оплачений у розмірі, меншому, ніж середня зарплата, то цей період виключається з розрахункового періоду.

У випадку, що розглядається, держслужбовці за час простою отримали оклад. Водночас до моменту введення простою їм, окрім окладу, виплачувались також обов’язкові надбавки за ранг та вислугу років (стала зарплата), а також місячна або квартальна премія (варіативна зарплата) на підставі ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Детальніше про складові зарплати держслужбовців читайте у статті «Оплата праці держслужбовців у 2026 році: оклади, коефіцієнти, класифікація та інше» // «Оплата праці», 2026, № 3.

Тому виходить, що зарплата держслужбовцям в період простою зберігалася частково. І як наслідок — загальна її сума (включаючи лише посадовий оклад) менше їх розміру середньої зарплати. А тому період такого простою слід виключити з розрахункового періоду.

З розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду відпустки виключають період простою, який оплачено в розмірі, меншому за середній заробіток працівника

Розглянемо приклад за умовами запитання.

Приклад. В державному органі було запроваджено простій на період з 01.06.2026 по 30.09.2026. Час простою оплачено з розмірі посадового окладу. Державний службовець з 02.11.2026 йде у щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів (далі — к. дн.) Припустимо, що за розрахунковий період йому нараховано заробітну плату у загальній сумі 141556 грн (у тому числі оплату за час простою у сумі 41236 грн).

Розрахунковий період: листопад 2025 року — жовтень 2026 року.

Загальна кількість к. дн. у розрахунковому періоді — 365.

Також на розрахунковий період припадають 122 к. дн. простою, оплаченого у розмірі окладу. Таким чином, у розрахунку відпускних візьмуть участь:

365 – 122 = 243 (к. дн.).

Обчислимо середньоденну зарплату:

(141556 – 41236) : 243 = 412,84 (грн).

Сума відпускних становить:

412,84 х 30 = 12385,20 (грн).

Читати також:

Теги:

  • Відпустки

  • ,
  • Держпраці

  • ,
  • Заробітна плата

  • ,
  • Трудові відносини

  • ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *